УМОВИ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

  • Розвитку пізнавального інтересу, любові до досліджуваного предмета й до самого процесу розумової праці сприяє така організація навчання, за якої учень долучається до самостій­ного пошуку й відкриття нових знань, розв'язує проблемні завдання. Учителі початкових класів широко застосовують проблемно-пошукові технології навчання.

  • Для зацікавлення досліджуваним предметом необхідно ро­зуміти потреби, важливість, доцільність вивчення предмета в цілому й окремих його блоків.

  • Чим більше новий матеріал пов'язаний із засвоєними раніше знаннями, тим більше він цікавить учнів. Зв'язок досліджува­ного з інтересами, що вже існували в школяра раніше, також сприяє підвищенню інтересу до нового матеріалу.

  • Ані занадто легкий, ані занадто складний матеріал не зацікав­лює. Навчання повинне бути важким, але посильним.

  • Чим частіше перевіряють та оцінюють роботу школяра (у тому числі він сам), тим цікавіше йому працювати.

  • Як можна частіше перевіряти знання? Робота в парах зі вза­ємоперевіркою за допомогою «сигнальних кружків», роз­повідь домашнього завдання одне одному, хорові відповіді на нескладні питання. Коли учень працює біля дошки, клас отримує завдання — уважно слухати й підготувати рецензію на відповідь або оцінювання відповіді; «метод закритої до­шки» — учень працює за закритою дошкою, згодом порівнюють розв'язання із класом («Бліцтурніри») тощо).

  • Важливим також є оцінювання конкретної відповіді без пере­ходу на особистість дитини. Необхідно спочатку відзначити переваги відповіді й лише потім — недоліки. М'якою формою оцінки невдачі є фраза: «Було б краще, якби...».

  • Важливими у стимулюванні пізнавального інтересу є позитив­на психологічна атмосфера уроку, обрання демократичного стилю педагогічної взаємодії: прийняття своїх учнів незалежно від їх навчальних успіхів, перевага спонукання, заохочення, розуміння й підтримки. Психологічне «погладжування» учнів: вітання, прояв уваги до якомога більшої кількості дітей — по­глядом, посмішкою, кивком.

  • Чим молодша дитина, тим більше матеріалу слід подавати в образній формі. Недарма І. Песталоцці принцип наочності назвав золотим правилом дидактики.

  • У навчанні необхідно створити можливості для творчості, диференціювання.

  • Найпростіший спосіб для створення ситуації успіху на уро­ці — визначеність домашнього завдання. Учні чітко повинні знати, що якщо вони виконають завдання в повному обсязі, у рекомендований спосіб (переказування, визначення головних тез, відповіді на запитання), то їх відповідь буде успішною. З цією метою на кожному уроці обумовлюють, що і як слід підготувати вдома.

 

Стимулювання інтересу до навчання

 

Формуванню мотивації навчання сприяє висока пізнавальна активність школяра, що може розвиватися тільки в емоційно сприятливій атмосфері творчої співпраці, на основі постійної стимуляції ініціативи. Активна самостійна робота думки почи­нається тільки тоді, коли перед людиною виникають проблема, питання. Л. М. Толстой зазначав: «Знання тільки тоді знання, коли воно "набуто зусиллями своєї думки, а не пам'яті». Необ­хідно так організувати заняття, щоб школярі здобували знання не в готовому вигляді, а самостійно.

Учитель може стимулювати школярів у розв'язанні проб­лемних ситуацій або знаходженні відповіді на якесь запитання певними фразами.

 

ФРАЗИ-СТИМУЛЮВАННЯ ДО РОЗВ'ЯЗАННІ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ

 

  • «Спробуй, а якщо не вийде — спробуй ще раз!»

 

  • «Може один — можуть усі!»

 

  • «Неуспіх — недостатність зусиль!»

 

Основними прийомами, що стимулюють в учнів пізнавальну активність, можна назвати всі проблемні, частково пошукові й евристичні ситуації на уроках.

Необхідно ставити, наприклад, такі запитання:

  • з фізики: «Чи можна схопити снаряд, що летить, голіруч, зовсім не поранившись?»;

  • з математики: «Чи може значення дробу, у якого чисельник більше ніж знаменник, дорівнювати значенню дробу, у якої чисельник менше ніж знаменник?».

 

 

СПОСОБИ СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО НАВЧАННЯ

  • Добре над дошкою повісити невеликий плакат із гаслом: «В од­них людей вигляд прірви викликає розпач, а в інших — думку про міст». Якщо учень запевняє вчителя, що не може впорати­ся із виконанням завдання, учитель має право запитати його, яких зусиль він доклав до того, щоб у нього вийшло.

  • Для зацікавлення предметом доцільно застосовувати деякі прості й ефективні прийоми: наприклад, написати тему уроку у вигляді анаграми (слова, де літери міняються місцями) або у вигляді речення із переставлених слів.

  • Можна запропонувати учням речення на конкретну тему уроку із безглуздими словосполученнями (значеннєвими помилка­ми) і попросити висловити свою думку, наприклад: «Більша половина класу виїхала на екскурсію», «Сонце позолотило верхівки дерева», «Який у вас завтра найперший урок?» (Сло­восполучення на дошці підкреслювати не слід, щоб діти від­разу не здогадалися.)

  • Доречно запропонувати учням кілька понять на вивчену тему із пропущеними літерами, попросити заповнити пропуски, наприклад, поняття на тему «рівняння»: р н ... н ... я (рів­няння), ч ... с в к (числівник) та ін.

  • Можна ввести в класі цікаву традицію: просити учнів після викладення якогось матеріалу ставити вчителеві по одному запитанню на цю тему (обов'язково похвалити кожного учня хоча б за прояв творчої ініціативи).

  • Як на початку, так і протягом уроку можна ставити учням запитання, придумуючи їх «на ходу», наприклад: «Що б тра­пилося, якби щільність повітря ... ?», «Яка частина мови може бути ... ?», «Яка геометрична фігура може мати ... ?», «Яка фізична величина може володіти ... ?», «Який літературний герой був ... ?», «Яка історична подія ознаменувалася ... ?», «Яка речовина може бути ... ?», «Що може бути рожевим, легким, холодним?» тощо.

 

Стимулювання пізнавальної активності учнів у початкових класах

 

  1. Дидактичні ігри (сюжетні, рольові тощо).

  2. Наочність.

  3. Творчі роботи з різних предметів.

  4. Участь у предметних олімпіадах.

  5. Науково-дослідницька діяльність.

  6. Проектна діяльність.

  7. Позакласні заходи щодо предметів.

  8. Індивідуалізація (урахування не тільки здібностей, але й інте­ресів).

  9. Диференціація (різнорівневі завдання).

10. Використання різних педагогічних технологій:

  • ігрових;

  • особистісно орієнтованих;

  • розвивальних;

  • проблемних;

  • комп'ютерних уроків.

 

  1. Інтегровані уроки.

  2. Картки, перфокарти для індивідуальної роботи.